Хто така Ерiн Хантер?
Як ви можливо чули, Ерiн Хантер – це чотири людини. Вони досвiдченi письменницi дитячих книжок Кейт Керi, Черіт Болдрі, Вiкторiя Холмс i Тай Сатерленд. Вiккi вигадує історії, перевіряє послідовність кникож. Кейт з iдеями iсторiй i впевнюється, що книжки залишаються послiдовними, а Кейт, Черіт i Тай по черзi пишуть їх. Чому ж тоді усюди написано "Ерін Хантер"? Скажіть, вам було б легше пам'ятати всі імена? Ерін Хантер - псевдоним, під яким пишуть чотири письменниці.
Вiкторiя Холмс
Я виросла на фермi, тож любов до тварин є в мене з дитинства. Особливо мені подобаються коні та собаки, але й котів моя любов не обійшла. Коли я вигадую новий сюжет, мені хочеться бути кішкою, яка біжить крізь ліси. Оскільки я, Кейт і Черіт об'єдналися в написанні серії книг, ми можемо видавати їх набагато швидше, ніж один письменник. Це - великий плюс. Ми усі маємо улюблених персонажів та уявленя про те, що буде в наступних книгах. І значить, що ми працюємо енергією та пристрастью трьох людей.
Черіт Болдрі
Моя рідна домівка - ферма, тому звісно я бачила котів. Працюючими, домашніми... Взагалі, я бачила, як коти полюють на мишей, а потім перетворюються в гарних домашніх улюбленців, ласкавих та люблячих ігри. Мій перший кіт після мого одруження був смугастий сірий кіт Томлін. Ми придбали його в Африці (коли я вчилася в університеті Сьерра-Леоне). Томніл - наполовину сіамський, наполовину африканський кущовий кіт. Він дуже дружній, я ще ніколи не бачила таких дружніх котів. Коли ми повернулися в Велику Британію, ми взяли його з нами, я не могла просто залишити його просто неба. Через прикордонні правила, Томлін був на карантині 6 місяців, але коли його повернули нам, він відразу згадав мене і мого чоловіка. Томлін почав муркотіти та тертися о наші ноги як божевільний! Мiй наступний кiт був Шродiнгер – iм'я австрiйського фiзика, мiй чоловiк Пiтер був науковцем. Вiн був рудий, з білими крапками, i дуже грайливий. Мої два сини, Вiлл i Адам, виросли з ним, тому Шродінгер завжди буде мати особливе мiсце в їхнiх серцях. Пiтер помер кiлька рокiв потому, Вiлл i Адам вже дорослі, я дiлю свiй дiм з двома котами – Ожиною i Щавелем. Щавель – крихiтний черепахово-бiлий кiт, вишуканий i вимогливий. Ожина - темний, в смужечку, тихий i поважний, справжнiй джентельмен. Коли я працюю, Ожина приходить i сiдає на мої колiна, а Щавель сiдає на мою роботу. Вони мають свої секретні життя, як і Ожиновий Кiготь та Щавелевий Хвiст. Тому я люблю писати про Воякiв - я можу явити свiт, в якому живуть мої коти.
Кейт Керi
Я любила котiв ще з дитинства. Мiй тато подарував менi кошеня коли менi було шiсть – маленька, чорна, нiжна кiшка. Вона завжди слiдувала за мною навколо будинку, чекала на мене, щоб залізти на коліна і муркотіти. З того часу я нiколи не була без кота. Навiть в унiверситетi я знайшла собі улюбленьця – чорний кiт, який жив в гуртожитку. Вiн мiг зайти в мою кiмнату i спати в мене на лiжку. Коли я закiнчила унiверситет i створила свiй власний дiм, перша рiч, яку я придбала, був кiт. Зараз в мене живе троє котів. Найстарший з них – Iва – сердитий дiдусь, який любить спати у найтеплiшому мiсцi, яке вiн може знайти, щоб полегшувати бiль у його кiстках. Квiтка i Мiу-Мiу набагато молодшi – брат i сестра, яких ми знайшли у рятiвному будинку. Вони люблять, коли я пишу: як тiльки я сiдаю за клавiатуру Iва сам вирiшує залiзти пiд батарею у мене в кабiнетi i Квiтка згортається на стiльцi позаду мене, в той час як Мiу-Miу ходить по моєму столу, натискаючи кнопки лапами. Вони люб'язно роздiляють дiм з моїм кавалером i з моїм семирiчним сином Джошуа, який любить їх майже так, як я люблю . Хоча Iва, Квiтка i Мiу-Мiу є нiжними домашнiми котиками, я знаю, що в ночi, в той час як я сплю, вони йдуть пiзнавати свiт. Написання Воякiв дає менi шанс уявити той свiт, в якому мо коти гуляють вночі. Ранiше я хвилювалася за них - одні, на вулицi в темрявi. Але Тiньовий Клан навчив мене, що їм нiчого боятися -тiльки пригоди, якими треба насолоджуватися.
Тай Сатерленд
Я визнаю, що я люблю псів, але я полюбляю котiв також…особливо смiливих диких котiв-воякiв! Здебiльшого я росла у Пiвденнiй Америцi – я народилася у Венесуелi i потоiм жила у Парагваї, Майамi i у Домiнiканськiй Республiцi до того, як ми переїхали до Нью Джерcі. Мiй тато мав аллергiю на котiв, але ми мали багато собак – долматина Саша i двух мiнiатюрних пуделей з ім'ям Сем(один за iншим). Пiсля колледжу я отримала свою власну собаку, так швидко, як тiльки змогла. Вона - змiшана йорки-пудель на iм'я Радiсть i я, i мiй чоловiк думаємо, що Радість - iдеальний маленький генiй (вона навiть має свiй власний блог!). Собака любить полювати на теннiсний м'ячик, бiгати через смуги перешкод i вовтузитися у снiгу, але якщо вона не може робити нiчого з перечисленного, то вона спить на моїх колiнах, в той час як я пишу (або лиже мої пальцi, i я не можу писати). Я починала як редактор Воякiв i потiм, коли я покинула редагування, щоб стати справжньою письменницею, Вiккi запропонувала менi приеднатися до їхньої команди як четвертою Ерiн Хантер. Авжеж я сказала "так"! Я везуча, так? Так весело працювати над цими iсторiями зi сторони письменника, пробуючи уявити себе полюючою як одна з ведмедiв, або бiгати крiзь лiс, спостерiгати за загадковою поведiнкою Двоногих. Плюс я обожнюю зустрiчатися з фанатами Котiв-Воякiв та Шукачiв (ви всi занадто розумнi!) i це великий виклик писати щось рiзне на вiдмiну вiд моїх старих книжок. Я сподiваюся, що ви вiдвiдаєте мiй веб-сайт - http://www.tuibooks.com/ або зайдiть на мою сторiнку у Facebook, де я завжди рада переписуватися з вами i вiдповiдати на вашi запитання!
